фон

Дисципліни гуманітарного циклу, які спрямовані як на вивчення і збереження окремих мов, культур і культурної пам’яті, так і на сприяння культурному діалогу, обміну між культурами, висувають серйозні виклики для інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Дані, які зазвичай використовують в гуманітарних дисциплінах є перш за все нечіткими і значно складнішими, ніж дані, з якими мають справу точні науки. Ця відмінність автоматично спадає на думку, коли йде мова про ІКТ.

Сьогодні потенціал, який мають дисципліни гуманітарного циклу взагалі (в сенсі гуманітарних наук) і дігіталізація, опис і аналіз  матеріалів та артефактів, пов’язаних з гуманістикою, зокрема, сприяють подальшому розвитку ІКТ. Це практично непомітно, якщо поверхнево розглядати комп’ютерні та інженерні науки, тому відразу складно зрозуміти яку взаємну вигоду можна отримати від взаємодії цих дисциплін. Незаперечним фактом є те, що гуманітарні науки охоплюють велику кількість областей, в яких можуть застосовуватися комп’ютерні системи.

Але сама гуманістика у більшості європейських країн на жаль дотепер не усвідомлює того факту, що її потужність і значимість, поза іншим, визначається і тим, який внесок вона може зробити в технологічний розвиток, ставлячи перед комп’ютерними науками нові виклики з розробки програмного і апаратного забезпечення для опрацювання складних даних з дифузною природою. Крім того, до даного часу дуже слабо усвідомлений Європейською гуманістикою (за виключенням, хіба що, Великобританії), величезний простір для розвитку, який відкрився б для неї, при використанні можливостей, які надає впровадження нових технологій для власних цілей.

Додаткова потуга гуманістики, на яку зазвичай не звертають уваги, полягає в тому, що серед студентів гуманітарних напрямків є переважно жінки, відсутність яких так чітко помітно на факультетах інженерних напрямків. В гуманітарному середовищі, нажаль, не роблять нічого, щоб втримати жінок, які надають перевагу технічній освіті.  Однак, реальне завдання гуманістики полягає у далекоглядному вирішенні проблеми цієї гендерної нерівності шляхом інтеграції ІТ у навчальні курси і надання студентам можливості використовувати обчислювальні методи у своїх дослідженнях. Таким чином гуманістика могла б зробити свій внесок у руйнування консервативного поділу на «точні» (чоловічі) і «не точні» (жіночі) дисципліни, а не поглиблювати мовчки цей штучний розрив.

Це правда, що протягом останніх трьох десятиріч ведеться активна дискусія про використання комп’ютерних програм і точних методів в гуманітарних дослідженнях, однак відповідні курси майже ніколи не включаються в навчальні плани. Крім того, рідко ставиться питання про те, що відбувається на перетині комп’ютерних засобів з гуманітарними науками в усіх їх проявах, про те, як використовуються комп’ютерні методи для створення нових знань, якими мають бути об’єкти вивчення цих методів і засобів, і як мають формулюватися такі питання при аналізі використання комп’ютерних методів.

І останнє, але не в останню чергу, міждисциплінарний діалог вперто відсутній, хоча питання використання комп’ютерів чи процес дігіталізації і його потреби, як показує цифрова гуманістика, стають все більш традиційними питаннями на грані між дисциплінами, між теорією і практикою, технологічним впровадженням і дослідницькими міркуваннями і вимагають не лише специфічного інструментарію, а й транс-дисциплінарних методологій.

Такий брак усвідомлення інтер- і транс-дисциплінарних підходів, так як і відсутність у навчальних планах орієнтованих на майбутнє стійких моделей негативно впливає не лише на студентів гуманітарних напрямків, а й на тих, що вивчають комп’ютерні науки.